Їжак – це та тварина, яку впізнає кожен. Навіть дитина, яка жодного разу не бачила його живим, одразу покаже на картинці й скаже: ось він. Але за цим знайомим силуетом ховається купа речей, про які більшість людей навіть не здогадується.
Як виглядає їжак і де він живе
Середній їжак важить десь від 600 грамів до півтора кілограма. Тіло кругленьке, морда витягнута, очі маленькі й темні, наче намистинки. Лапки короткі, але шустрі – їжак здатен пробігти за ніч кілька кілометрів у пошуках їжі. Живе він у листяних лісах, на узліссях, у садах і навіть у міських парках – аби було де сховатися вдень і де полювати вночі.
Їжаки люблять вологі місця. Поруч із річкою чи ставком їх зустріти набагато легше, ніж у сухому сосновому бору.
Колючки як природний захист
На спині їжака росте від п’яти до восьми тисяч голок. Кожна голка – це змінена шерстина, порожниста всередині й надзвичайно міцна зовні. Коли їжак лякається, він миттєво згортається в клубок, і тоді навіть великий хижак не може дістатися до м’якого черева. Лисиця, наприклад, може годинами штовхати такий клубок лапою – і нічого не вдіє.
Голки не отруйні. Але це не означає, що вони безпечні – уколотися боляче.
Новонароджені їжаченята з’являються на світ із м’якими голками, які тверднуть уже за кілька годин після народження. Природа передбачила все: якби голки були твердими від початку, пологи для матері перетворилися б на катастрофу. Розумно. Дуже розумно.
Що їдять їжаки в природі
Їжак – хижак. Не травоїдне, не всеїдне в загальному розумінні, а справжній мисливець, який щоночі виходить на полювання. Основу його раціону складають дощові черв’яки, жуки, слимаки й різні личинки. Але їжак не зупиняється на дрібниці.
Він здатен з’їсти гадюку. Ця тварина має часткову стійкість до зміїної отрути, і це не перебільшення – їжаки справді нападають на змій і перемагають. Вкус перемоги буквально.
Ягоди й гриби їжак теж їсть, але не як основну страву, а як доповнення. Міф про те, що їжаки носять яблука на голках, – це саме міф. Жодного яблука на спині. Голки для цього не пристосовані анатомічно, та й навіщо їжаку таскати фрукти, якщо він і так знайде їжу на місці.
Особливості поведінки та способу життя
Їжак – одинак. Ніякої зграї, ніякої пари на все життя. Зустрілися, розійшлися. Самиця сама виховує їжаченят і відганяє самця, щойно той починає крутитися поруч після спарювання.
Активний їжак виключно вночі. Вдень він спить у гнізді з листя та трави, яке сам собі будує під корінням дерева або під купою гілок. Гніздо виходить щільним і теплим – їжак підходить до будівництва серйозно.
Їжаки видають дивні звуки. Пирхають, сопуть, іноді пищать. Під час шлюбного сезону самець може годинами ходити навколо самиці й голосно фиркати – це його спосіб залицятися. Виглядає смішно, але працює.
Ось кілька речей, які їжак робить інстинктивно й без жодного навчання:
- Згортається в клубок при найменшій небезпеці – рефлекс спрацьовує за частки секунди
- Натирає голки слиною з отруйних рослин або навіть жаби – вчені досі сперечаються, навіщо саме
- Щоночі обходить свою територію по одному й тому ж маршруту, немов патрульний
Цей список поведінкових особливостей – лише верхівка. За кожним пунктом стоїть окрема історія, яку зоологи вивчають досі.
Зимова сплячка їжаків
Восени їжак починає їсти вдвічі більше звичайного. Він накопичує жир – без цього зиму не пережити. Потім знаходить укромне місце, будує нове гніздо або займає старе й засинає. Температура тіла під час сплячки падає з 34 градусів до 1–2 градусів. Серце б’ється лише кілька разів на хвилину.
Глибокий сон. Майже смерть.
Якщо зима тепла й їжак прокидається раніше часу, він витрачає накопичений жир і може загинути від виснаження до весни. Тому потепління взимку – це небезпека, а не подарунок для їжака.
Цікаві здібності і рекорди їжаків
Їжак чує набагато краще, ніж бачить. Зір у нього слабкий, зате слух гострий – він чує рух черв’яка під землею на відстані кількох десятків сантиметрів. Нюх теж відмінний. Саме нюх і слух, а не очі, ведуть його в темряві.
Рекордна швидкість їжака – близько трьох кілометрів на годину. Не вражає? А тепер уявіть, що ця маленька тварина на своїх коротких лапках долає за ніч до шести кілометрів. Це серйозно.
Їжаки живуть у природі від трьох до п’яти років, а в неволі – до десяти. Різниця величезна, і пояснення просте: у природі їх підстерігає надто багато небезпек. Лисиця, сова, автомобіль на дорозі вночі. Їжак і фари – погана комбінація.
Одна самиця народжує від чотирьох до семи їжаченят за один раз. За сезон може бути два виводки. Малята народжуються сліпими й глухими, але вже через місяць починають самостійно полювати. Швидко дорослішають.
Їжак не вміє лазити по деревах, зате чудово плаває. Ніхто цього не очікує від клубка з голками, але факт є факт – у воду він заходить без вагань і тримається на поверхні впевнено.