Юпітер не просто велика планета. Це щось на межі між зіркою і планетою – об’єкт, який майже став сонцем для нашої системи, але не дотягнув зовсім небагато. Газовий велетень притягує погляди астрономів так само невідворотно, як притягує до себе комети і астероїди, захищаючи цим Землю від смертоносних ударів. Без нього наша планета виглядала б зовсім інакше.
Загальні характеристики Юпітера
Розмір і маса планети
Уявіть кулю, всередину якої поміщається більше тисячі таких планет, як Земля. Це Юпітер. Його діаметр перевищує сто сорок дві тисячі кілометрів – цифра, яку важко навіть вимовити без паузи.
Маса планети – це взагалі окрема розмова. Юпітер важчий за всі інші планети Сонячної системи разом узяті, і ще вдвічі важчий понад це. Його гравітація тягне до себе буквально все. Навіть Сонце злегка «хитається» через масу цього велетня – центр мас системи Сонце–Юпітер знаходиться поза поверхнею Сонця. Факт дивовижний.
Склад атмосфери
Атмосфера Юпітера – це переважно водень. Гелій займає близько десяти відсотків об’єму. Решта – дрібниці на кшталт метану і аміаку, але саме вони дають планеті той характерний смугастий вигляд із жовтими і коричневими полосами.
Швидкість вітрів там сягає п’ятисот кілометрів на годину. Постійно. Без зупинок.
Структура і будова Юпітера
Внутрішня структура
Юпітер не має твердої поверхні – це перше, що треба зрозуміти. Газ поступово переходить у рідину, рідина стискається до стану металічного водню, і десь у самому центрі, ймовірно, ховається кам’яне ядро. Але навіть це ядро – лише гіпотеза. Ніхто туди не заглядав.
Металічний водень – це не те, що ви уявляєте. За надзвичайного тиску водень поводиться як метал і проводить електрику. Саме цей шар генерує магнітне поле планети. Потужне до неймовірності.
Магнітне поле
Магнітне поле Юпітера у чотирнадцять разів сильніше за земне. Воно простягається на мільйони кілометрів у відкритий космос і створює навколо планети гігантську магнітосферу. Якби ми могли бачити її неозброєним оком, вона виглядала б на небі більшою за повний Місяць.
Радіаційні пояси всередині цього поля смертоносні. Будь-який космічний апарат, який летить надто близько, отримує дозу радіації, що виводить електроніку з ладу за лічені години. Жорстко.
Супутники та кільця Юпітера
Навколо Юпітера обертається понад дев’яносто супутників. Це рекорд для Сонячної системи. Серед них є справжні світи – не просто камені, а об’єкти зі своєю геологією і навіть підповерхневими океанами.
Чотири найбільші супутники відкрив ще Галілей, і тому їх називають галілеєвими. Кожен із них унікальний:
- Іо – найвулканічніше тіло у Сонячній системі, поверхня якого постійно переписується лавою
- Європа ховає під кригою рідкий океан, і саме там науковці шукають сліди можливого життя
- Ганімед – найбільший супутник у Сонячній системі, більший за планету Меркурій
- Каллісто вкрита кратерами так щільно, що нових місць для нових ударів майже не залишилось
Кільця Юпітера існують, але вони непомітні. Не такі яскраві, як у Сатурна – тонкі, темні, складені з пилу. Їх виявили лише завдяки космічному апарату.
Атмосферні явища і погода
Погода на Юпітері – це не дощ і не сніг. Це хаос у промислових масштабах. Хмарні смуги рухаються в протилежних напрямках, стикаються, закручуються у вихори й породжують шторми, які живуть десятиліттями.
Велика червона пляма
Велика червона пляма – це шторм. Один шторм. Він більший за Землю і крутиться без зупинок вже сотні років. Уявіть собі ураган, якому ніхто не може дати раду.
Останнім часом пляма трохи зменшилась у розмірах – вчені фіксують це зі здивуванням і без чіткого пояснення. Але вона нікуди не зникла. Продовжує крутитись. Продовжує дивувати.
Космічні дослідження Юпітера
До Юпітера відправляли кілька космічних місій – і кожна повертала дані, які перевертали уявлення про планету. Апарат «Юнона» досі обертається навколо планети і надсилає знімки хмарних вихорів такої деталізації, що вони схожі на абстрактний живопис.
Наступний великий крок – місія до супутника Європа. Апарат уже летить. Мета – зрозуміти, що ховається під кригою, і чи є там умови для існування мікробного життя. Питання не риторичне.
Юпітер залишається планетою, яка більше ставить запитань, ніж дає відповідей. Кожна нова місія відкриває щось несподіване. Так було. Так буде.