Є птахи, яких помічаєш одразу – яскраві, гучні, незабутні. Чиж не такий. Він з’являється тихо, майже непомітно, і лише потім розумієш, що саме його голос заповнив увесь ліс.
Зовнішній вигляд і розпізнавання чижів
Маленький. Дуже маленький – менший за горобця. Довжина тіла чижа рідко перевищує дванадцять сантиметрів, а вага – близько п’ятнадцяти грамів. Самець вирізняється чорною шапочкою на голові та яскраво-жовтими смугами на крилах. Саме ця деталь – перша підказка для тих, хто хоче впізнати птаха в природі.
Самиця виглядає скромніше. Жовтий колір у неї приглушений, шапочки немає, а загальне забарвлення ближче до оливково-сірого. Молоді птахи ще невиразніші – строкаті, без чіткого малюнку. Дзьоб у чижа короткий і загострений, ідеально пристосований для витягування насіння з шишок.
Хвіст злегка роздвоєний. Це видно в польоті – хвилеподібному, легкому, майже танцювальному. Якщо побачили в кроні ялини дрібного птаха з жовтими смугами, який зависає вниз головою і гризе шишку – це він.
Поведінка та спосіб життя
Чиж – птах компанійський. Поодинці його зустрінеш рідко. Зазвичай тримається зграйками, особливо восени та взимку, коли разом легше знайти корм. Зграя може налічувати кілька десятків особин.
Активний весь день. Без зупинки. Чижі постійно рухаються – перелітають, зависають, крутяться на гілках, перекликаються тонкими дзвінкими голосами. Шум від зграї чижів нагадує безперервне дзвонике цвірінькання з металевим відтінком. Почуєш раз – запам’ятаєш.
Пісня самця – окрема історія. Довга, складна, з імпровізацією. Він може включати в неї уривки чужих пісень – підслуханих у сусідів по лісу. Чиж чудово наслідує інших птахів, і це робить його спів несподівано різноманітним.
Взимку чижі кочують. Вони не відлітають далеко на південь, але й не сидять на місці – переміщуються туди, де є корм. Зграя може за день подолати десятки кілометрів у пошуках вільхи з насінням.
Харчування та середовище проживання
Чиж живе там, де є хвойний ліс. Ялина – його головна адреса. Але восени він охоче перебирається у вільхові зарості вздовж річок – там насіння вільхи тримається на гілках довго і добре.
Раціон у нього простий і конкретний. Насіння – основа всього. Чиж їсть насіння ялини, сосни, вільхи, берези. Влітку може доповнювати меню дрібними комахами, особливо коли годує пташенят. Але це скоріше виняток, ніж правило.
Дістати їжу для нього – справжня акробатика. Птах зависає на кінчику гілки, перекидається, тягнеться до шишки під незручним кутом. Падати не боїться. Просто злітає і пробує знову.
Чижі добре почуваються у:
- змішаних лісах із переважанням ялини
- вільхових заростях біля водойм
- парках із старими деревами, де є шишки та сережки
Після того як корм у певному місці закінчується, зграя знімається і летить далі. Прив’язаності до конкретного дерева немає – є прив’язаність до їжі.
Розмноження та гніздування
Гніздо чижа – справжня майстерня. Невелике, акуратне, побудоване з тонких гілочок і моху, вистелене пухом та пір’ям. Самиця будує його сама, поки самець поруч співає і охороняє ділянку. Розташовують гніздо високо на ялині, подалі від чужих очей.
Кладка – чотири або п’ять яєць. Блакитнуваті, з дрібними цятками. Насиджує самиця близько двох тижнів. Самець у цей час годує її прямо на гнізді – приносить їжу і передає з дзьоба в дзьоб.
Пташенята вилуплюються безпорадними. Перші дні вони лише сплять і їдять. Потім ростуть швидко – за два тижні вже стрибають по гілках поруч із гніздом. Ще через кілька днів летять самостійно. Батьки ще якийсь час підгодовують виводок, але дуже недовго.
За сезон пара встигає вивести двічі. Перший виводок – навесні, другий – на початку літа. Це дає змогу популяції підтримувати себе навіть у роки з поганим урожаєм насіння.
Чижі в природі та в домашніх умовах
У природі чиж – корисний птах. Він поширює насіння, переносячи його на значні відстані. Зграя чижів за день обробляє величезну кількість шишок – і частина насіння неминуче падає на землю та проростає.
Утримують чижів і вдома. Птах добре адаптується до клітки, швидко звикає до людини і починає співати вже через кілька тижнів після потрапляння в нове середовище. Голос у нього приємний – не оглушливий, але насичений. Добре чутно навіть у великій кімнаті.
Для утримання вдома чижу потрібна простора клітка – не менша за п’ятдесят сантиметрів у довжину. Годують його переважно насінням – спеціальна суміш для дрібних птахів підходить добре. Можна додавати:
- свіжу зелень
- шматочки яблука або моркви
- дрібних комах або яєчний жовток у невеликій кількості
Після складання раціону важливо стежити за поведінкою птаха – активний, рухливий чиж із блискучим пір’ям почувається добре. Якщо птах сидить нахохлений і мовчить довше доби – це сигнал звернутися до ветеринара.
Чиж у клітці живе до десяти років за хорошого догляду. У природі – значно менше, бо хижаки та холодні зими роблять своє. Але навіть у дикій природі він тримається стійко – невеликий, спритний, невгамовний.