Гройсман на роздоріжжі. До кого податися прем’єру на виборах?

В Україні офіційно стартувала президентська кампанія. І глава держави Петро Порошенко вже активно її веде, хоча ще не зареєструвався кандидатом. Президент вдало використав отримання Томосу про автокефалію і вже відправився у «православний тур» регіонами. У команді Порошенка давно ухвалили рішення позиціювати його як «батька нації», який відповідає за стратегічні питання. Водночас всі негаразди на кшталт підвищення цін мають асоціюватись з урядом на чолі з Володимиром Гройсманом. Показово, що на підписання Томосу полетіла низка урядовців та взагалі дивних персонажів, а от прем’єр-міністра на цьому святі не було ні в Стамбулі, ні в Україні.

Гройсман напередодні президентських виборів опинився у невизначеній ситуації. Його відносини з Порошенком та найближчим оточенням президента давно зіпсовані. Свита глави держави досі вважає, що одна з найбільших помилок Порошенка – заміна Арсенія Яценюка. Розрахунок на те, що Гройсман, якого вважали своїм, буде почуватися зобов’язаним Порошенку не спрацював. Новий прем’єр почав багато чого вимагати ще під час призначення уряду, а згодом взагалі «відірвався від коренів». «Вінницький хлопчик надто швидко став підійматись ліфтом, і в нього розвинулася кесонна хвороба», – сумно посміхаючись, оцінює швидку кар’єру екс-мера облцентру один з високопоставлених президентських соратників у розмові з «Главкомом».

На Банковій Володимира Борисовича регулярно намагаються ставити на місце. Остання така історія – звинувачення в незаконному збагаченні колишнього головного фіскала Мирослава Продана, фаворита та друга прем’єра. Продан, замість того, аби з’явитись на допит, виїхав на якийсь час за кордон – нібито на планове лікування до Німеччини. Та згодом повернувся, суд відпустив його навіть без застави, яку вимагало звинувачення. Це дало підстави підозрювати, що за відсутності Продана в країні ініціатори його арешту та Гройсман все ж домовилися і зам’яли конфлікт. З того часу ніяких різких рухів та випадів на адресу один одного сторони не робили – суцільна тиша і благодать. Але досі, за три місяці до виборів, прем’єр так і не озвучив: підтримає він Порошенка чи іншого кандидата, або показово відсторониться від виборчої кампанії?

Чи стане «зрадником»

Одна з причин образи президентського крила на Гройсмана – його надто близьке зближення з попередником. Прем’єр навіть завітав на з’їзд «Народного фронту», де сів в першому ряді поруч з Яценюком і штовхнув вітальну промову. Після таких дружніх обіймів цілком логічно, що й подальша виборча стратегія у них буде спільна. Наступний з’їзд «фронтовиків» запланований на лютий, і Яценюк вже потролив Порошенка заявою, що «Народний фронт» підтримає в президенти тільки представника своєї партії. При цьому дав зрозуміти, що сам технічним кандидатом бути не згоден. Це може бути формою торгів з президентом, а може означати, що «фронтовики» разом з Гройсманом вже вирішили таки висловити «тиху» підтримку Порошенку.

Самостійні політичні амбіції Гройсман плекає давно – в нього є своя група піарників, які продукують від імені прем’єра адресні розсилки та білборди з переліком досягнень уряду та розхвалюють його в соцмережах. Прем’єр не дарма до останнього пручався підвищенню цін на газ – по його іміджу господарника з народу, якому аж надто болять проблеми простих людей, це завдає відчутного удару. «Ви ж розумієте, що на платіжках, які отримають взимку, буде стояти хештег #урядгройсмана», – шуткують на Банковій, не приховуючи, кого саме зроблять винним у непопулярних рішеннях.

Якийсь час на рівні чуток та припущень обговорювалось самостійне балотування Гройсмана в президенти, яке б майже поховало шанси Порошенка на другий тур. Навіть замовлялись відповідні соцопитування, але прем’єр заявив, що не буде грати в таку гру. Втім і про повну підтримку діючого президента, який привів юного вінницького мера до великої політики, Гройсман також ще не заявляв. І не факт, що заявить.

Така незрозуміла поведінка Гройсмана дратує багатьох. У БПП вже звучали голоси про відставку голови уряду, проте поки вони є поодинокими, так би мовити, для перевірки реакції. Секретар комітету з питань національної безпеки і оборони Іван Винник, наприклад, заявив, що Гройсман буде зрадником, якщо не піде на вибори в команді Порошенка, і нагадав, завдяки кому той досяг таких вершин.

Нагадує прем’єру про його витоки у коментарі «Главкому» і депутат Іван Мельничук, який балотувався у рідній для Гройсмана Вінницькій області. «Думаю, він буде допомагати президенту – по совісті, по людяності, які в нього ще є варіанти? – задається питанням Мельничук. – Завдяки президенту він був і головою Верховної Ради, і прем’єр-міністром. Володимир Борисович, як розумна людина, завжди приймає правильні рішення і на ближчий час, думаю, його стезя – суцільна допомога президенту». На зауваження про те, що між Гройсманом та Порошенком давно вже не має взаєморозуміння, депутат наводить приклад чоловіка і дружини: «У всіх таке може бути, але ж це не означає, що вони мають розлучатись, не народжувати дітей і не будувати хату».

Політолог Володимир Фесенко вважає, що вступати у прямий конфлікт з Порошенком Гройсман не буде, частково через ту саму справу Продана: «Думаю, він буде дотримуватись партнерського нейтралітету у відносинах з президентом. Його тактична задача в цьому році – якомога довше лишитись на посаді прем’єра і створити сприятливі умови для участі в парламентських виборах. Після президентських виборів буде дуже неоднозначний період, а до них він буде займатись тим самим, чим зараз».

Дійсно, справжня ціль для Гройсмана – парламентські вибори. Верхівка коаліціантів намагалась домовитись про якийсь спільний партійний гіперпроект нинішньої влади ще до виборів президента, але всі домовленості давно заглохли. В тому числі, через позицію Гройсмана, амбіції якого в цьому проекті, як він вважав, не були враховані. Після ж президентських виборів політичний ландшафт буде зовсім іншим. Якщо Порошенко програє, Гройсман може розраховувати збудувати під парламентські вибори власну силу вже без свого патрона та, скажімо, з осколками «Народного фронту». На думку політтехнолога Андрія Золотарьова, який помічений у симпатіях до Гройсмана, у нинішнього прем’єра нема такої токсичності як у його попередника Яценюка, тож на деякі самостійні перспективи як лідер партпроекту він таки може розраховувати.

«Ринковий» досвід

На боці інших кандидатів, окрім Порошенка, Гройсман грати навряд чи ризикне. Цікаво, що якщо президентські вибори виграє Тимошенко, їй якийсь час доведеться мати справу з урядом Гройсмана, якого вона позаминулого року називала «людиною, у якої немає освіти, яка абсолютно не орієнтується в економічних та соціальних питаннях, яка іде на поводу у кланів і служить їм». Прем’єр тоді відреагував швидко, охрестивши ЮВТ «мамою української економічної слабкості, знищення української незалежності, корупції, популізму і неефективності». Тимошенко в свою чергу порівняла Гройсмана з «гучним пупиришком», на який можна натиснути, він вибухає – і на цьому все». Втім після цього обміну ударами вони вже майже не дозволяли собі переходити на особистості. Наприкінці минулого року Тимошенко в черговий раз запропонувала відправити уряд у відставку через підвищення цін на газ, але це вже нагадувало обов’язкову програму. «Гройсман розуміє, що у Тимошенко непогані шанси стати президентом, і намагається використовувати тактику нейтралітету, не вплутуючись у конфлікти з нею», – робить висновок Володимир Фесенко.

Андрій Золотарьов відмічає договороздатність Гройсмана, корені якої вбачає в минулому: «У Гройсмана не відібрати його вміння з усіма домовитись – вочевидь, ще з часів роботи на вінницькому ринку. З Юлією Володимирівною, думаю, він теж домовиться – принаймні, в нього буде можливість зібрати валізи».

Окрім Тимошенко, своя важка історія відносин була у Гройсмана з ще одним кандидатом в президенти Андрієм Садовим, пов’язана зі «сміттєвою блокадою». Не був помітним прем’єр в якихось пікіруваннях з Анатолієм Гриценком. Останній зізнавався, що не спілкувався з Гройсманом з моменту його призначення і не виявляє цікавості в політичному союзі з ним. У «Вечірньому кварталі» новоспеченого фаворита президентських перегонів Володимира Зеленського прем’єра, на відміну від інших політиків, майже не пародіювали.

Співрозмовники «Главкома» сходяться в тому, що Гройсман не буде підтримувати на цих виборах когось з суперників діючого президента. Як особливо і його самого. А витратить час виборчої кампанії на підвищення власної капіталізації, розповідаючи про те, що ситуація під контролем і економіка росте. На місяць виборів – березень – заплановане осучаснення пенсій, яке собі в позитив намагатимуться записати і президент, і прем’єр. І тут вони знову будуть конкурувати, а не діяти в зв’язці, як колись самовпевнено розраховував Порошенко, роблячи ставку на свого вінницького протеже.